Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бражуха

Бражуха, -хи, ж. = брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЖУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЖУХА"
А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов.
Оперед нар. Передъ. Вх. Лем. 443.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАЖУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.