А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ.
Болість, -ти, ж.
1) Болѣзнь. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Бога благала, од всякої болісти помагала. — чорна. Эпилепсія.
2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл. — кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей.
Конярка, -ки, ж. Конюшня.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Вродилось ренське з курдимоном. Барила з горілкою, ренським.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті.
Румовий, -а́, -е́ Сухопутный, растущій на сухомъ мѣстѣ. Сіно румове.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
