Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боярчик

Боярчик, -ка, м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка. Желех.
Захворту́нити, -нить, гл. безл. Повезти, посчастливиться.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ. Зміев. у.
Кудрі Cм. кудерь.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.