Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боярчик

Боярчик, -ка, м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Допе́рво нар. = допіро.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Розлетітися Cм. розлітатися.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.