Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боярчик

Боярчик, -ка, м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРЧИК"
А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Відзяпити, -плю, -пиш, гл. Отворить, распахнуть. Відзяпити двері навстяж.
Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. ІІІ. 125.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.