Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
