Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босятник

Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОСЯТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОСЯТНИК"
Брунечка, -ки, ж. Ум. отъ брунька.
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень. Левч. 160.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОСЯТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.