Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи.
Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий.
Дев'ятна́дцятеро чис. Девятнадцать душъ, штукъ. Ум. Дев'ятнадцяті́рко.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Калярувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончательно полировать гребенку посредствомъ тренія между ладонями рукъ, слегка покрытыхъ золой.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука.
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.
