Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Лу́шник, -ка, м. = лучник.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Іди, доню, найди її, найди, привітайся.
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы.
