Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Кровник, -ка́, м. Раст.
1) Hypericum quadrangulum.
2) = крівавник.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан.
Тілечко II, -ка, с. Ум. отъ тіло.
