Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бракувати

Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАКУВАТИ"
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Дотяга́тися I, -га́юся, -єшся, сов. в. дотягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться.
Кватирант, -та, м. Квартиранта. Лебединск. у.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте. Чуб. V. 575.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163.
Ховстати, -таю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Кінську голову на дорозі найдеш, — ховстай та бий. Ном. № 10236.
Частоколистий, -а, -е. Какъ частоколъ сдѣланный. АД. І. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.