Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бракувати

Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАКУВАТИ"
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Отопка, -ки, ж. Отопленіе. Вона в нас хату наймала за 9 руб. на год і отопка паша. Пирят. у.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. поїздонько.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.