Баляндрасити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133.

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.

Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.

Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).

Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.

Паніматка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Н. п. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.

Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.

Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.

Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.

Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл. 1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. У чужу душу не влізеш. Ном. № 6138. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Посл. 2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен. Єв. І. XXI. 3. 3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе. Харьк. у.