Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Невістки напекли гречаників. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники».
Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного.
Отіпанка, -ки, ж.
1) Оборванная женщина.
2) = отіпання.
Палати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Восковая свічка цілу ніч палала. Лютим огнем, яростію палають без міри.
2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема.
3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Cм. опалати.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый.
Скровавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила.
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.
