За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса.
Кристаль, -лю, м. = кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Псяр, -ра́, м. Псарь.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини.
Само 2 нар. = саме.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить.
