Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бражка

Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЖКА"
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ. Вас. 189.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.