Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочалка

Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧАЛКА"
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у.
Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Попитися, -п'ємося, -єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). ЗОЮР. І. 152. АД. II. 71. Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Грин. III. 591. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав а господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду. Мкр. Н. 39.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.