Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брага

Брага, -ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. бражка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. ІІІ. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАГА"
Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.