Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник

Босяжник, -ка, м. Родъ растенія. Вх. Уг. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОСЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОСЯЖНИК"
Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише. Шевч. 105.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло. Мир. ХРВ. 55.
Околичник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОСЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.