Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боязький

Боязький, боязько. Cм. боязкий, боязко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯЗЬКИЙ"
Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Вершень, -шня, м. = верхівень. Стор. МПр. 120.
За́віс, -су, м. = круча. Вх. Зн. 18.
Запу́кати, -каю, -єш, гл. Застучать.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Пригромитися, -млюся, -мишся, гл. Нахлынуть, собраться массой. Як пригромлять люде до колодязя, дак дотовпу нема.
Розіднити Cм. розденати.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Г. Барв. 224. Косарь непевний, мовчки скосить. Шевч. Молоде, то як косою скосило. МВ. ІІ. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.