Вд... Cм. уд....
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Кисличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.
2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14.
3) мн. Раст. Pyrola secunda L.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Підпалили сосну від споду до верху. Підпалив у печі, гріє окропи.
Приріст, -росту, м. Наростъ.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку.
Спочатку нар. Сначала. Спочатку і цей цар їх не міг звоювать. Молоді жили спочатку мирно і щасливо.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Устрелити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Темно, хоч в око встрель.
