Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
За́кут, -та, м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Ум. за́куток, за́куточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
