Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный.
Паслина, -ни, ж. = паслін.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2.