Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Похмарно нар. Пасмурно.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать.
Чмара, -ри, ж. Призракъ, привидѣніе? У! чмарою так і лізе! Так і сичуться до нас, як чмара та.
