Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болгарка

Болгарка, -ки, ж. 1) Болгарка. 2) Родъ шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. ІІІ. 98. Cм. бовгарка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАРКА"
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу. Н. Вол. у.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть. Борз. у.
Пожити Cм. поживати.
Токан, -на, м. = мамалиґа. Вх. Зн. 70.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛГАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.