Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болгарка

Болгарка, -ки, ж. 1) Болгарка. 2) Родъ шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. ІІІ. 98. Cм. бовгарка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАРКА"
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Очеретянка, -ки, ж. Птица: Silvia arundinacca. Вх. Пч. II. 14.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Пообростати, -та́ємо, -єте, гл. Обрасти (во множествѣ). Гори лісом пообростали. Харьк. г.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний. Ном. № 6300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛГАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.