Бовкало, -ла, с.
1) Языкъ у колокола.
2) Глупый болтунъ.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь.
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
