Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болещ

Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. ІІ. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЕЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЕЩ"
Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Н. п. Г. Барв. 422. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛЕЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.