Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болещ

Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. ІІ. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЕЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЕЩ"
Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛЕЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.