Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Закипі́ти Cм. закипати.
Запа́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. запа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі.
Комин, -на, м.
1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці.
2) Дымовая труба на крышѣ.
3) Полка кремневаго ружья. Ум. коминок.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.