Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боліти

Боліти, -лію, -єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛІТИ"
Боровина, -ни, ж. = бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Перекосити Cм. перекошувати.
Півколіщатко, -ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Під'ярок, -рка, м. соб. Полугодовалые ягнята, съ которыхъ можно стричь шерсть. Вас. 198.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ).
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году. Балт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.