Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борикати

Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Вичути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать о чемъ. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра. МУЕ. ІІІ. 47.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Комперянка, -ки, ж. 1) Стебель картофля. Желех. 2) Вода, въ которой варился картофель. Желех.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Посвист, -ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.
Пристяжити Cм. пристязати.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки! Лохв. у.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.