Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борикати

Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Бучак, -ка, м. = бузьок. Вх. Пч. II. 9.
Воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл. 1) Поправлять, поправить, починить. 2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю. Мнж. 130.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл. 1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари. Шевч. 180. 2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться. Г. Барв. 340.
Шашча, -чати, с. = шашок. Мнж. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.