Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боляти

Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЯТИ"
Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл. 1) Пресѣкать, пресѣчь. 2)переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів. Котл. Ен.
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Червонявий, червонястий, -а, -е. Красноватый. Одлиск червонястий майнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.