Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокша

Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКША"
Глаза, -зи, ж. = логаза. Вх. Зн. 10.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Посохти, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.