Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокша

Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКША"
Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Пласт, -ту, м. Слой. Шух. І. 171, 176.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Рійно нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно. Kolb. І. 99.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.