Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Облиш уже, не займай його. Мене облишила любая дівчина.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи.
Пошта, -ти, ж.
1) Почта, почтовая контора. Гроші поштою шлють.
2) Почтовая станція.
Худо I, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі.
