Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Пукалка, -ки, ж.
1) Cм. пукавка.
2) Раст. Campanula, колокольчики.
3) Кисточка на концѣ кнута.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
