Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болгар

Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАР"
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19.
Догледа́тися, догле́дітися = Доглядатися, доглядітися.
Завали́ти Cм. завалювати.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина. Желех.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл. 1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной. Желех. 2) Слюнявить, наслюнявить.
Передистий, -а, -е. Съ развитой передней частью тѣла. Не корова передиста. Міусск. окр.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛГАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.