Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болгар

Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛГАР"
Банкрут, -та, м. Банкротъ. Желех.
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Плазьма нар. = плазом.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛГАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.