Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борг

Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. Камен. у. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. ІІІ. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРГ"
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Закапризничать.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Мерви́стий, -а, -е. Измятый, помятый. Мервиста солома.
Нездвижений, нездвижни́й, -а, -е. Неподвижный. На дух-мару вона походила з своїм нездвиженим обличчям. МВ. ІІ. 199.
Обрамовувати, -вую, -єш, сов. в. обрамува́ти, -му́ю, -єш, гл. = облямовувати, облямувати. Кептар обрамований. Шух. І. 122.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему. Мил. 122.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.