Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Зорениця, -ці, ж. = зориця.
Ма́рець, -рця, м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство.
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Похолонути, -ну, -неш, гл.
1) Охладѣть, застыть.
2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю.
2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста.
