Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болботливий

Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТЛИВИЙ"
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. Грин. III. 439. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Шевч. 166. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. Драг. 72. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала. КМБ. X. 17.
Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛБОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.