Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бондарик

Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНДАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНДАРИК"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Дзяб, -би, ж. = Зяб.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Підвечерювати, -рюю, -єш, сов. в. підвечеряти, -ряю, -єш, гл. Слегка ужинать, поужинать. Підвечеряли, помолились Богу. Мнж. 130.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають. Ез. V. 254.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНДАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.