Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Доскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Доскрипѣть. А що, доскрипіло, поки не луснуло: я казав, що обід лясне.
Зви́снути Cм. звисати.
Нарізну́ти, -зну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ нарізувати. Візьме стручечок да нарізне і впустить меду туди.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли.
