Батожище, -ща, с. ув. отъ батіг.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Нетямний, -а́, -е́ Безчувственный, находящійся въ безсознательномъ состояніи. Та й повінчала нетямну вже мертву. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу нетямну людину.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Пропасний, -а, -е. Лихорадочный.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Хламида, -ди, ж. Хламида. Ходив він як чернець, у високій шапці, у чорній хламиді і підперізувався ремінним поясом.
