Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Для́тися, для́юся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали.
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку.
Машту́ла, -ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись. Cм. манула 2.
Моло́шний, -а, -е. 1) Молочный, изъ молока. Молошна каша упріла. 2) Молочный, дающій молоко. Корівка молошна. Молоко. з усякого звіру, которий молошний. 3) = молочливий.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Наумір нар. = навмір.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Вкурів хліб дуже, а в мішку був.
