Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болюх

Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Мил. М. 48. Ув. болюшище. Мил. М. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛЮХ"
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Підневолити Cм. підневолювати.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Роз'ясити, -шу, -сиш, гл. Открыть, обнаружить. Він узяв і роз'ясив, що Клим зумисне цо зробив. Канев. у.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.