Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся.
Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. На тім молодці сірая гунька. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш.
Переліжка, -ки, ж. Короткія трубочки изъ спирально свернутой проволоки или жести, — при составленіи ожерелья изъ монетъ, крестовъ нанизываются послѣ каждой монеты, креста, что бы эти послѣдніе не сбивались въ кучу.
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко.
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать.
2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Cм. роптати.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
