Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. І прийде час німого жалкування.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ом. Отрутонька.
Понакришувати, -шую, -єш, гл. Накрошить.
Роскувакатися, -каюся, -єшся, гл. Расплакаться (о дѣтяхъ).
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе.
Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
