Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир!
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Ум. ро́зчинка.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб.
