Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати.
Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Cм. наживний.
Піч, пе́чі, ж. Печь. Піч наша регоче, коровая хоче. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Ум. пічка.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки.
Шнурок, -рка, м. 1) Шнурокъ. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. 3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.
