Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болбот

Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТ"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Гарнасся, -ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Доби́ти, -ся. Cм. Добивати, -ся.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. Мнж. 185. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте. Волч. у.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. Валк. у. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш? Лохв. у.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛБОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.