Багаття, -тя, с.
1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.
2) Горящіе угли.
3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный.
Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ.
Порозстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разстричься (о многихъ).
Простелити, -ся. Cм. простеляти, -ся.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
