Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Cм. ікрець.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Розбігтися Cм. розбігатися.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич.
Усовістити Cм. усовіщувати.
