Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болботати

Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТАТИ"
Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Парити, -рю, -риш, гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. Н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. 3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили. Грин. І. 32.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Ущолочати, -чаю, -єш, гл. Отстояться, устояться. Пиво вщолоча та все булька. Грин. І. 206. Налетіли гуси з Русі, сколотили воду Марусі..... а Маруся та підождала, поки вода й ущолочала. Чуб. V. 898.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛБОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.