Виплескати Cм. випліскувати.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Ум. невірничка.
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Послуга, -ги, ж.
1) Услуга, служеніе, услуженіе. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Господь йому дав меч свій на послугу.
2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
