Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болдига

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Цедулка, -ки, ж. Записка. Стор. II. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛДИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.