Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болдига

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Зане́пад, -ду, м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого. Кв. II. 149.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. Ном. № 2693. (Річки) надили дівчат у чисту воду. К. МХ. 31. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Г. Барв. 250. Там здобиччу ти надив козака. К. ПС. 65. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. Г. Барв. 452. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 109).
Солов'їний, -а, -е. = соловйовий. Руки білі, стан тоненький, голос солов'їний. Чуб. V. 25.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛДИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.