Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болдига

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Купава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 248.  
Прожогом нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. Посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у.
Прописати Cм. прописувати.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛДИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.