Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Подай держак од лопати свата привітати. 2) Нижняя часть кужівника. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть.
З'явитися. Cм. з'являтися.
Коминяр, -ра, м. = коминотрус.
Очеремха, -хи, ж. = черемуха.
Підсилювати, -люю, -єш, сов. в. підсилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить, усиливать, усилить.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Прометушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Просуетиться.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Не плети кісоньки утроб.
