Византійський, -а, -е. Византійскій.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл.
1) = вимащуватися, вимаститися.
2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений.
Риговина, -ни, ж. Блевотина.
Роскошіти, -шію, -єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють.
Стерня, -ні, ж.
1) Жнивье. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.
2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Ум. стерненька.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.