Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Гузо́к, -зка́, м. Небольшой волъ съ малыми рогами.
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка.
Долі́зти Cм. долазити.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Перепит, -ту, м.
1) Разспросъ.
2) Переспросъ.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. Страх у серце вкинувся. 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Вкидається у прядіння. Cм. удаватися.
Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
