Верівчаний, -а, -е. Веревочный.
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Коні вороненькі ноги утомили.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.
