Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Змели мені пшениченьку.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Ум. пелюшечка.
Полоток, -тка, м. Грудь гуся или гусь разрѣзанный вдоль надвое, просоленный и прокопченный.
