Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Гри́вня, -ні, ж. 1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Сказав на гривню правди. 2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Ув. Гривня́ка. Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене.
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
Царівний, -ного, м. = царенко.
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода.
