Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни.
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Перекрадати, -да́ю, -єш, сов. в. перекрасти, -раду, -деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть?
Поливайка, -ки, ж. Лейка для поливки.
Стічно нар. Ловко, проворно.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня.
